Біографічна сторінка

   Василь Андрійович Симоненко народився 8 сiчня 1935 року в  поселенні Біївці Лубенського району на Полтавщині в сім'ї колгоспників.
Ріс напівсиротою при живому батькові.             
        «В мене була лише мати,
         Та був іще сивий дід, -
         Нікому не мовив «тату»
         І вірив, що так і слід.
         Був певен, що батько лишній,
         Крикливий, немов сусід,
         Коли заставав на вишні,
         На мене кричав, аж блід…»
       
   Батько прийшов до сина уже в Черкаси, коли про Василя заговорили як про чесного та принципового журналіста і поета.  Батько переночував у Василевій хаті одну ніч, а на ранок син сказав: «Будемо, батьку, прощатися, ти дуже пізно прийшов».
         
   Протягом 1942 - 1952 pp. майбутнiй поет навчався в школi: 4 класи у Бiïвцях (1942 – 1946 рр.), решта - у сусiднiх селах Єнькiвцях (1946 – 1947 рр.) i Тарандинцях (1947 – 1952 рр.).
     «...я ходив тоді в восьмий клас. Дев'ять кілометрів було до школи. Як на мої чотирнадцять років, то це не так вже й мало. Та це ж тільки в один кінець дороги!..» («Дума про діда»).

    Учителі розповідали, що одного дня в якусь несусвітню завію, коли й тарандинські школярі не прийшли до школи, Василь прийшов, всунувся в коридор обмерзлою кучугурою снігу. Уроки готував дорогою зі школи. За 9 кілометрів вивчав все, що треба, чому навіть дід Федір не дуже довіряв і часом авторитетно садовив рухливого внука до столу.

   Після закінчення школи (а закінчив поет її iз золотою
медаллю) вчився на факультеті журналістики Київського університету. Працював у редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», власним кореспондентом «Робітничої газети». Проте змістом і сенсом його життя була поезія і тільки поезія.

   Любов до Батьківщини - чи не найвищий акорд у всій поезії Василя Симоненка. «Тиша і грім» (1962) та казка «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963) - єдині книги, що вийшли друком за життя поета. Радянська цензура ганебно спотворювала окремі поезії Василя Симоненка, а десять з них взагалі були заборонені в Україні. Навіть передчасна смерть поета 14 грудня 1963 року довгий час була загадкою.

    Але пройшли роки, і творча спадщина Василя Симоненка удостоєна Національної премії України імені Т.Г. Шевченка.


Запитання. Якого року Василь Симоненко став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка?

Підказки для пошуку


Додатки:
Відеобіографія письменника