Поетична сторінка

    Сьогодні про поета найбільше розповідають його твори: кожен вірш – то маленька риска до автопортрета. Але, на жаль, спадщина поета ще далеко не вся опублікована.
   Чекають на читача розпорошені по приватних архівах його листи, в яких жива, ніким не відредагована літературна історія 60-х років; на сторінках газет покоїться  в сховищах його публіцистика, літературна та театральна критика.
    У черкаській пресі початку 60-х є вірші, підписані іменами С. Василенко, В. Щербань –  це ж псевдоніми Василя Симоненка. А ось віршів цих нема в жодному з видань його поезій.
  Запитання. Прочитайте цей вірш, складіть ПАЗЛ і скажіть:  Кому саме присвятив його поет?

«Все в тобі з’єдналося, злилося –
Як і поміститися в одній! –
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.

І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі – великого народу
Ніжна і замріяна душа.»




Наступна сторінка